Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2015 року Справа № 922/2955/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіБакуліна С.В., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скарги Харківської міської радина постановуХарківського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 рокуу справі№ 922/2955/14господарського судуХарківської областіза позовомПрокурора Червонозаводського району міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Левада-Сіті"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Основ'янської об'єднаної податкової інспекції міста Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській областіпророзірвання договору, повернення земельної ділянкита за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова технічна компанія"до1. Харківської міської ради, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Левада-Сіті"провизнання права користування земельною ділянкою

В засіданні взяли участь представники:

- прокуратури:Романов Р.О. посвідчення № 014714 від 21.01.2013 року- позивача:не з'явився,- відповідача:не з'явився,- третьої особи без самостійних вимог: не з'явився,- третьої особи з самостійними вимогами: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Червонозаводського району міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Левада-Сіті" (далі за текстом - ТОВ "Левада-Сіті"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Основ'янської об'єднаної податкової інспекції міста Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області про розірвання договору оренди земельної ділянки від 07.11.2012 року, укладеного між позивачем та відповідачем та зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку, загальною площею 6, 1526 га, по вул. Лисаветинській, в районі Левада в місті Харкові, привівши ії в придатний для подальшого використання стан.

15.09.2014 року до господарського суду Харківської області надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова технічна компанія" (далі за текстом - ТОВ "Промислова технічна компанія") до Харківської міської ради та ТОВ "Левада-Сіті" про визнання права користування земельною ділянкою (кадастровий номер 6310138800:03:011:0152), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Лисаветинська, в районі Левада, загальною площею 6, 1529 га.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.12.2014 року в задоволенні позовних вимог прокурору Червонозаводського міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради відмовлено і у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, заступник прокурора Харківської області звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2014 року в частині відмови в позові прокурору Червонозаводського району міста Харкова та прийняти у вказаній частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги прокурора.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 року у справі № 922/2955/14 апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено, рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2014 скасовано в частині відмови в задоволенні позову прокурора Червонозаводського району міста Харкова та прийнято у вказаній частині нове рішення, яким позов прокурора задоволено: розірвано договір оренди землі від 07.11.2012, укладений між Харківською міською радою та ТОВ "Левада-Сіті", зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.03.2014 року за № 5059206; зобов'язано ТОВ "Левада-Сіті" повернути Харківській міській раді земельну ділянку загальною площею 6, 1529 га по вул. Лисаветинській, в районі Левада в м. Харкові, привівши її у придатний для подальшого використання стан.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Харківська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 року у справі № 922/2955/14, а рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2014 року залишити без змін, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 13, 19 Конституції України, ст. ст. 24, 25 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 80, 83, 93, 125, 141 Земельного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 30.06.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Бакуліної С.В., суддів - Фролової Г.М., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга Харківської міської ради прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 09.07.2015 року.

Розпорядженням заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 07.07.2015 року № 03-05/1171 для розгляду касаційної скарги у справі № 922/2955/14, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Фролової Г.М. та виходом з відпустки судді Ходаківської І.П. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Бакуліна С.В., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки стороною спірного договору (орендодавцем) є саме Харківська міська рада, то розірвання такого договору можливе лише на її вимогу; розірвання договору на такій підставі є правом, а не обов'язком орендодавця.

Крім того, місцевим господарським судом взято до уваги посилання Харківської міської ради на те, що вимога прокурора щодо розірвання договору оренди землі порушує загальні засади права власності та засади укладення/припинення договорів; розірвання спірного договору оренди землі призведе до витрат з міського бюджету, пов'язаних з підготовкою та проведенням земельних торгів, а укладення договору оренди із новим орендарем потребуватиме тривалого часу, у який кошти у вигляді плати за користування земельною ділянкою до бюджету не надійдуть.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду та вважає його помилковим з огляд на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що рішенням Харківської міської ради від 06.04.2011 року № 219/11 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) об'єктів", з урахуванням рішення Харківської міської ради від 18.05.2011 року № 288/11 "Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань", ТОВ "Левада-Сіті" надано в строкове платне користування до 31.12.2013 року (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Лисаветинська, в районі Левада, загальною площею 12, 8147 га для будівництва громадсько-торговельного комплексу з житловою забудовою "Левада-Сіті", з виділенням черг будівництва (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації).

Так, на підставі зазначеного рішення, 26.03.12 між Харківською міською радою та ТОВ "Левада-Сіті" укладено договір оренди землі, який зареєстровано в Управлінні Держкомзему у м. Харкові в державному реєстрі земель 19.04.2012 року № 631010004000552.

Судами попередніх інстанцій досліджено, що згідно п. 15 Договору оренди землі від 26.03.2012 року фактично ТОВ "Левада-Сіті" надано в оренду дві окремі земельні ділянки площею 6, 1529 га та 6, 6618 га, які згідно з планом земельної ділянки, що є додатком до договору, поділені на першу та другу черги будівництва відповідно.

20.04.2012 року на підставі акту приймання-передачі ТОВ "Левада-Сіті" передано зазначену земельну ділянку в оренду.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що дію договору оренди землі від 26.03.2012 було припинено на підставі угоди про розірвання договору оренди від 10.04.2013 року у зв'язку з укладенням між Харківською міською радою та ТОВ "Левада-Сіті" нового договору оренди землі від 07.11.2012 року (зареєстрований 17.03.2014 року за № 5059206) строком дії до 31.12.2014.

За умовами договору оренди землі від 07.11.2012 року площу орендованої ТОВ "Левада-Сіті" земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Лисаветинська, в районі Левада, зменшено порівняно з договором від 26.03.2012 року до 6, 1529 га - тобто за даним договором в оренду відповідачеві передано частину земельної ділянки, що була об'єктом оренди за договором від 26.03.2012. Зазначену земельну ділянку було передано орендареві згідно з актом приймання-передачі від 25.03.2014 року.

Положеннями п. 9 договору оренди від 07.11.2012 року сторони погодили, що розмір орендної плати відповідно до договору становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 845 002, 38 грн., а орендна плата вноситься орендарем щомісячно на рахунок Державного казначейства у Харківській області.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що вищевказані договірні зобов'язання ТОВ "Левада-Сіті" протягом 2013 - 2014 років виконувалися неналежним чином, внаслідок чого станом на 30.06.2014 року утворилася заборгованість з плати за землю у розмірі 974 535, 52 грн., що також, підтверджується перевіркою, проведеною прокуратурою Червонозаводського району м. Харкова в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів в діяльності Основ'янської ОДПІ міста Харкова ГУ Міндоходів України в Харківській області, та підтверджена наявною в матеріалах справи карткою особового рахунку ТОВ "Левада-Сіті", наданою Основ'янською ОДПІ міста Харкова ГУ Міндоходів України в Харківській області, а також постановами Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2014 року у справі № 820/3968/14, від 09.06.2014 року у справі № 820/10880/14 про стягнення з ТОВ "Левада-Сіті" податкового боргу, що і стало підставою для звернення прокуратури до суду з позовом про розірвання договору оренди землі від 07.11.2012 року.

Крім того, судами встановлено, що станом на 01.09.2014 року вказана заборгованість склала 1 136 017, 29 грн., що підтверджується доказами, наданими Основ'янською ОДПІ міста Харкова ГУ Міндоходів України в Харківській області, тобто систематичне невиконання ТОВ "Левада-Сіті" умов договору оренди від 07.11.2012 року призвело до подальшого зростання заборгованості з орендної плати.

Апеляційним господарським судом досліджено, що згідно облікової картки, наданої Основ'янською ОДПІ міста Харкова ГУ Міндоходів України в Харківській області суду апеляційної інстанції, ТОВ "Левада-Сіті" здійснювалась часткова оплата заборгованості (що підтверджується також копіями платіжних доручень від 07.11.2014 року на суму 100 000, 00 грн., від 26.11.2014 року на таку ж суму), однак у другому півріччі 2014 року її розмір істотно не змінився і станом на 31.12.2014 складав 1 082 145, 89 грн., а у 2015 році, (після прийняття місцевим господарським судом рішення) відповідачем було здійснено платежі на суму 110 000, 00 грн. (платіжні доручення від 23.02.2015 року, від 27.02.2015 року, від 06.03.2015 року), однак станом на 10.03.2015 року заборгованість (з урахуванням штрафів та пені) становить 1 131 790, 83 грн.

Отже, апеляційним господарським судом встановлено, що борг відповідача з орендної плати виник у 2013 році, безперервно існував більше року та не погашений станом на час розгляду даної справи попередніми судовими інстанціями - тоді як відповідно до п. 39 договору оренди землі від 07.11.2012 року, однією із умов одностороннього розірвання договору є несплата розміру орендної плати більш, ніж три місяці.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У відповідності до ч. 11 ст. 24 Закону України "Про оренду земіл" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За приписами ч. 3 ст. 361 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Положеннями ч. 6 ст. 29 ГПК України визначено, що відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати поданий ним позов і вимагати вирішення спору по суті.

Конституційним судом України у рішенні від 08.04.1999 року у справі № 3-рп/99 роз'яснено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

З матеріалів справи вбачається та досліджувалось судами, що підставами для пред'явлення позову прокурором в інтересах держави є порушення економічних інтересів територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради в частині ненадходження орендної плати за землю та можливості розпорядження спірною земельною ділянкою.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції враховуючи те, що розпорядження землями територіальної громади міста Харкова здійснює Харківська міська рада, яка є орендодавцем за спірним договором оренди земельної ділянки, погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що порушення відповідачем зобов'язань зі сплати орендної плати тягне недоотримання грошових коштів бюджетом, а відтак - звернення прокурора з позовом про розірвання договору оренди землі в інтересах держави в особі Харківської міської ради є правомірним.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Положеннями ст. 206 Земельного кодексу України закріплено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У відповідності до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" до істотних умов договору оренди землі в розумінні ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та ст. 284 Господарського кодексу України віднесено, зокрема, орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Порушення такої умови протягом тривалого часу зумовлює правомірність ініціювання питання про розірвання договору відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі".

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що сторонами у спірному договорі оренди встановлено вищевказані істотні умови, проте обов'язок оплати систематично порушувався відповідачем, що призвело до виникнення заборгованості з орендної плати у розмірі понад мільйон гривень.

Згідно п. д ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Отже, оскільки порушення виконання зобов'язання відповідачем є систематичними та істотними в розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України, вірним є висновок суду апеляційної інстанції вимоги про обґрунтованість позовних вимог про розірвання договору та такими, що підлягають задоволенню, враховуючи також, що відповідно до п. 39 спірного договору, однією із умов одностороннього розірвання договору є несплата розміру орендної плати більш, ніж три місяці.

Враховуючи вищевикладене необґрунтованим є посилання скаржника на приписи ст. 651 Цивільного кодексу України щодо можливості зміни або розірвання договору лише на вимогу однієї із сторін (у даному випадку - орендодавця) з огляду на те, що в ході розгляду справи судами встановлено порушення економічних інтересів територіальної громади міста Харкова в частині отримання орендної плати за землю та можливості розпорядження спірною земельною ділянкою.

Крім того, доводи скаржника про те, що розірвання спірного договору оренди землі призведе до витрат з міського бюджету, пов'язаних з підготовкою та проведенням земельних торгів, і що укладення договору оренди із новим орендарем потребуватиме тривалого часу, у який кошти у вигляді плати за користування земельною ділянкою до бюджету не надійдуть є необґрунтованими, оскільки вказані обставини залежать від своєчасності та належного рівня відповідних організаційних заходів, що мають бути вжиті міськрадою та її виконавчим органом у відповідності до приписів ст. 27 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з метою забезпечення ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.

Також, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що розірвання договору та припинення зобов'язань сторін з моменту його розірвання, відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, не позбавляє Харківську міськраду права на стягнення з ТОВ "Левада-Сіті" заборгованості за даним договором, що утворилася за період, протягом якого він був чинним.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що Харківською міськрадою не надано доказів реалізації нею свого права вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати в порядку ст. 24 Закону України "Про оренду землі" та здійснення будь-яких дій щодо забезпечення дотримання орендарем умов спірного договору (звернень до ТОВ "Левада-Сіті" з вимогою погасити заборгованість, подання позовів до суду тощо) з метою захисту порушених економічних інтересів територіальної громади м. Харкова як власника відповідної земельної ділянки, так як, згідно постанов Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2014 року у справі № 820/3968/14, від 09.06.2014 року у справі № 820/10880/14, суми заборгованості з орендної плати було стягнуто з ТОВ "Левада-Сіті" за позовами Основ'янської ОДПІ міста Харкова ГУ Міндоходів України в Харківській області.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає необґрунтованими посилання скаржника на положення ст. 319 Цивільного кодексу України щодо права власника володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд з огляду на приписи ст. 83 Земельного кодексу України, згідно якої всі землі в межах відповідних населених пунктів є комунальною власністю, а тому і земельна ділянка, що розташована за адресою м. Харків, вул. Лисаветинська, в районі Левада, яка передана в оренду відповідачу, є власністю територіальної громади міста Харкова, а не Харківської міської ради.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що в разі порушення прав територіальної громади, завданого неналежним виконанням зі сторони орендодавця умов договору оренди, зазначений договір, на думку колегії суддів, підлягає розірванню.

Аналогічну позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 12.12.2012 року у справі № 146цс12.

Отже, апеляційний господарський суд підставно задовольнив позов в частині розірвання договору оренди земельної ділянки від 07.11.2012 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Пунктом 21 спірного договору сторони погодили, що після припинення дії договору орендар за актом приймання-передачі повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що вимога про повернення Харківській міській раді земельної ділянки загальною площею 6, 1529 га за адресою: м. Харків, вул. Лисаветинська, в районі Левада, також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову третьої особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ТОВ "Промислова технічна компанія" про визнання права користування земельною ділянкою що знаходиться за адресою м. Харків вул. Лисаветинська, район Левада, загальною площею 6, 1529 га з огляду на наступне.

Судами встановлено, що вказана позовна заява мотивована тим, що 01.07.2014 між ТОВ "Промислова технічна компанія" та ТОВ "Левада-Сіті" укладено договір про спільну діяльність, згідно пп. 1.1. якого сторони зобов'язалися шляхом об'єднання вкладів спільно діяти без створення юридичної особі для досягнення визначеної цим договором мети.

Так, ТОВ "Промислова технічна компанія" посилаючись на ст. ст. 1133, 1134 Цивільного кодексу України зазначає, що земельна ділянка за адресою м. Харків, вул. Лисаветинська, район Левада, загальною площею 6, 1529 га, є спільним майном ТОВ "Левада-Сіті" та ТОВ "Промислова технічна компанія" як учасників спільної діяльності.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховуючи те, що орендарем спірної земельної ділянки є ТОВ "Левада-Сіті" та приписи ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, ст. ст.32, 33, 43, 54 ГПК України погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарських судів про те, що ТОВ "Промислова технічна компанія" не доведено наявності порушення його прав відповідачами на час звернення до суду, а тому такі позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Всі інші доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку апеляційним господарським судом.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарським судом вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі судового акту.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 року у справі № 922/2955/14 залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 року у справі № 922/2955/14 залишити без змін.

Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіС.В. Бакуліна О.В. Яценко